|
|
|
 |
Ч.11 Співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України
Господарський кодекс України запропонував велику кількість позитивних новел. Наприклад:
- закріплення загальних принципів і засобів державної політики (статті 9–19);
- принципів господарювання в Україні (статті 6, 14).
ГК не тільки запропонував специфічні приватноправові санкції для сфери господарювання, визначив засади й основний перелік публічно-правових санкцій штрафного, організаційного та іншого характеру, які застосовуються до суб’єктів господарювання з боку державних органів.
Тут не можна не пригадати новелу ст. 250 ГК України, яку народний депутат України В. Ландик красномовно охарактеризував як таку, що “захищає права підприємців краще, ніж усі статті Цивільного кодексу разом узяті”.
Йдеться про обмеження строку застосування публічних санкцій до суб’єктів господарювання з боку державних органів.
Слід констатувати таке: співіснування загального і спеціального закону було, є і буде. Інакше неможливо побудувати сучасну правову систему. Тому це є не проблема, а нормальний стан сучасного права.
“Ажіотаж” навколо співіснування ЦК та ГК України став результатом існуючого донедавна неуважного ставлення багатьох вітчизняних правознавців до засад колізійного права, до принципів тлумачення, без яких нормальне існування сучасної правової системи є неможливим.
Ще донедавна майже модною була думка про неузгодженість ЦК та ГК України. Проте ця “мода” поступово відходить в минуле. У багатьох випадках проблема співіснування ГК та ЦК України виявилася пов’язаною з недоліками прийомів тлумачення кодексів, що природно властиво початковому етапу дії будь-яких взаємопов’язаних кодифікацій.
Багато “суперечностей” між ГК України та ЦК України виявилися просто “вигаданими”. Наприклад, певний час поширеною була думка про те, що ГК України розглядає підприємство як суб’єкт права, а ЦК України – як об’єкт права. При цьому аналізувалася ст. 191 ЦК України про цілісний майновий комплекс підприємства, однак поза увагою залишилися статті 152, 167, 169, 708, 722, 913, 916, 918, 972 ЦК України, в яких застосовується традиційне поняття підприємства.
Певні протиріччя з’явилися на ґрунті недооцінки спеціалізації Господарського кодексу стосовно Цивільного кодексу України. Наприклад, статті 189 і 198 ГК України передбачають, що грошові зобов’язання можуть виражатися тільки в національній валюті України, а згідно зі ст. 524 ЦК України – також в іноземній валюті.
В окремих коментарях з’явилися тлумачення, що відповідна особливість Господарського кодексу України стосується лише господарських договорів, які в ньому згадуються (оренда, капітальне будівництво, перевезення вантажів тощо), і “не може застосовуватися до цивільно-правових договорів (купівля-продаж, підряд тощо)”.
Стосовно договорів, передбачених в обох кодексах, – поставки, перевезення вантажів, страхування тощо – взагалі наголошувалося на неможливості застосування норм ГК і ЦК України.
Ці зауваження також виявилися безпідставними. Будь-які законодавчі колізії і прогалини не тільки можуть, але й мають бути вирішені тлумаченням, хоча б тому, що законодавець забороняє відмову в розгляді справи судом з мотивів неповноти, неясності, суперечливості або відсутності законодавства, що регулює спірні відносини (ч. 8 ст. 8 нового ЦПК та ч. 6 ст. 4 ГПК України.). Як слушно відзначається в юридичній літературі, “лише деякі види колізій у законодавстві є логікоструктурними дефектами”.
На закінчення слід зауважити наступне: як і будь-який сучасний закон, Господарський кодекс України виявився не позбавленим недоліків. Вони мають бути виправлені найближчим часом. Так, наприклад, однією і проблем є певна термінологічна непогодженість ГК та ЦК України.
Наприклад:
- Господарський кодекс застосовує поняття “відсотки”, а Цивільний кодекс – “проценти”;
- ГК закріплює категорію “договір на розрахунково-касове обслуговування”, а ЦК – “договір банківського рахунку”;
- ГК містить поняття “угода”, а ЦК – “правочин”;
- ГК передбачає “недійсність зобов’язання”, а ЦК – “недійсність правочину”;
- ГК застосовує поняття “статутний фонд”, а ЦК – “статутний капітал”.
Далі >>>
|
|
