Ч.8 Співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України - ProgLaw.Info 

 homeЮридична база
    Законодавство :
  » Конституція України
  » Кодекси
  » Закони
  » Укази Президента
  » Різне
    Література :
 Цивільне Право:
  > Навчальний посібник
  > ч.2
  > ч.3
 Міжнародне Приватне Право :
  > Підручник
  > ч.2
  > ч.3
  > Учебник
  > часть 2
  > часть 3
  > часть 4
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Реклама:
 
 
 
 


Ч.8 Співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України

Задихайло Д.В., к.ю.н., завідувач кафедри підприємницького і міжнародного приватного права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого зазначив таке: “Тут визначилася, так би мовити, хірургічна перспектива вирішення питання. Проте хотілося б повернутися до “історії хвороби”. Ситуація з Цивільним та Господарським кодексами складалася протягом останніх семи-восьми років. Однак жоден з них не потрапляв у поле зору наукової громадськості.

Перша проблема, судячи з усього, процедурна: у нас не сформовано механізм координації правової політики, взаємодії наукової юридичної еліти. Відсутність цього механізму не давала змоги дійти єдиного висновку: чи потрібен нам дуалізм приватного права, чи ні. Господарське право мало піти шляхом “зцілення” аспекту державного регулювання ринкових відносин.

Другий момент виходить за рамки проблем власне юридичної науки. Важливо сказати, що у нас, юристів, існує певна прогалина в розумінні того, що являє собою сучасна економіка. Якби ми визначилися з цими головними питаннями, то тоді могли б розумно реконструювати законодавство.

Появу Господарського кодексу я не вважаю випадковою. Об’єктивно Господарський кодекс намагався посісти значне місце у правовому вакуумі, у вакуумі державного регулювання ринкових відносин. Це не вийшло так, як мало б бути. Але спроба не була даремною. Ми маємо продовжувати працювати у цьому напрямі, формулювати ставлення до малого бізнесу, іноземних транснаціональних корпорацій. І якщо йдеться про те, що держава має свій бюрократичний інтерес у цих процесах, що вона є олігархом в умовах відсутності громадянського суспільства, я бачу лише один вихід: точна, детальна і прозора регламентація діяльності держави. Ми практично не уявляємо, як у сучасних умовах регулюються ринкові відносини. Хто приймає ці рішення? Які рішення є соціально значущими, а які – суто технічними?

Гадаю, немає сенсу порівнювати Господарський і Цивільний кодекси. Якби господарникам вдалося здійснити вичерпні зобов’язальні розробки, ми б не сперечалися, ми б сказали, що в Україні з прийняттям Господарського кодексу виник дуалізм приватного права. Але цього ми сказати не можемо.

Моя точка зору така, що Господарський кодекс потрібно трансформувати саме в цьому напрямі. Без ефективного, прозорого регулювання ринкових відносин в Україні ми не володіємо нашими національними багатствами і стикаємося з численними економічними проблемами.… Без сильної держави, без чіткого механізму її впливу нічого не вдієш”.

Коссак В.М., д.ю.н., завідувач кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету ім. Івана Франка: “Сидіти і чекати 1 січня ми не маємо права, ми повинні пропонувати виходи з цієї ситуації. Мені здається, що найбільш реальний шлях – узгодження. Хочемо ми цього чи ні, нам доведеться згладжувати протиріччя. Цей процес має йти таким шляхом: виходячи з предмета й методу правового регулювання слід виокремити ті інституції, які регулюються з позиції публічного права, і залишити їх в Господарському кодексі. Реєстрацію, квотування, ліцензування, антимонопольне законодавство тощо можна залишити як предмет правового регулювання Господарського кодексу. Насторожують два моменти. Перший – це те, що і Господарський, і Цивільний кодекси регулюють тотожні інституції. Але тотожні інституції різних методологічних критеріїв. Друга проблема – термінологічна. Сьогодні – перше засідання, на якому йдеться про вироблення відповідної методології усунення цих суперечностей.

Гадаю, робота має проводитись у таких напрямах:

1. визначення предмета правового регулювання та методологічних засад його здійснення;
2. узгодження окремих розділів, які мають серйозні суперечності;
3. єдиний підхід до термінологічної бази.

Не можна застосовувати різні терміни стосовно одних і тих самих суб’єктів як у Цивільному кодексі, так і в Господарському. Головне – створити такі інститути, які регулюються виключно з приватних засад, позбавлених будь-якого публічного впливу. Вони мають повністю регулюватися Цивільним кодексом, а Господарський кодекс регулюватиме ті відносини, де немає приватної ініціативи сторін. Тоді і з’явиться відповідне розмежування і не буде суперечностей у цьому аспекті”.

 

Далі  >>>

 

Всі твори, об'єкти авторських прав, розміщенні на цьому сайті не для комерційного використання і призначені тільки для ознайомлювального перегляду.