|
|
|
 |
Ч.7 Співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України
Існує певне коло суспільних відносин – цивільних і господарських, – які регулюються конкретним законодавчим актом. На практиці ж виникає ряд колізій між окремими нормами Цивільного і Господарського кодексів з точки зору регулювання відносин, а також коректності їх викладення – юридичних формулювань.
Крім того, в Господарському кодексі містяться певні неузгодженості з Конституцією України. Міністерство юстиції підготувало проект Закону “Про внесення змін до Господарського кодексу України”, який пропонується привести у відповідальність до Цивільного кодексу і Конституції України”.
У своїх промовах учасники “круглого столу” підійшли до основної проблеми обговорення – характеристики нового Цивільного кодексу, тієї проблеми, яка, на жаль, не була вирішена ані в ході розробки, ані, найголовніше, під час прийняття обох кодексів. А ця проблема співвідношення, безумовно, є найболючішою для правозастосування.
Розробники проекту Цивільного кодексу неодноразово звертали увагу на те, що прийняття двох кодексів призведе до появи, принаймні, у підприємницькій діяльності, триповерхової законодавчої системи. Адже ми маємо Цивільний кодекс, на необхідності існування якого наголошують самі господарники. У нас є Господарський кодекс. І що важливо, – ми очікуємо сотню, а може й більше, законодавчих актів спеціального характеру, покликаних урегулювати на конкретному детальному рівні відносини організаційного і майнового характеру в підприємницькій сфері.
Пані Кузнєцова, професор кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, у своїй промові зауважила таке: “Для того, щоб підкреслити якісь нові моменти у співвідношенні Цивільного і Господарського кодексів, слід наголосити, що це – lex specialis, який насамперед має братися до уваги при вирішенні питань урегулювання. Однак я хотіла б нагадати, що lex specialis є завжди вичерпним нормативним актом, який передбачає повноту регулювання. Якщо ми звертаємося до змісту Господарського кодексу, то бачимо суто бланкетні норми, які передбачають необхідність прийняття нормативних актів, що могли б дати відповідь на конкретні питання.
Колись lex specialis за обсягом був меншим, ніж загальний нормативний акт. Давайте порівняємо обсяг правового врегулювання статусу підприємницьких товариств у Цивільному кодексі і господарських товариств у новому Господарському кодексі. За обсягом норми Господарського кодексу чи не втричі менші, ніж у Цивільному. Що ж це за lex specialis? Я не зовсім розумію. Ми наголошували, що ця ситуація є небезпечною для практики. Тепер для того, щоб вирішити, як діяти в реальних відносинах, слід прочитати норми Цивільного кодексу, Господарського кодексу й того спеціального закону, скажімо, про цінні папери, економічну конкуренцію, господарські товариства тощо, і впевнитися в тому, що врешті-решт усі ці законодавчі норми не будуть суперечливими за своїм змістом. Все це закони. Жоден з них не віднесений до категорії конституційних законів і переваги не має. Кодифікований нормативний акт завжди відрізнявся від інших законодавчих актів тим, що мав силу верховного закону внаслідок системного, стрижневого характеру. Тому він якраз і визначав систему законодавства та рівні наступних нормативних актів, які становили систему цього законодавства.
На жаль, зараз руйнується і ця ідеологія, тому що незрозуміло, який же акт є стрижневим для господарських відносин: Господарський кодекс, що не містить основних положень, які формують, скажімо, ставлення законодавця до юридичних осіб усіх рівнів, до господарських зобов’язань в усій повноті тощо, чи Цивільний? Один із розробників Господарського кодексу, характеризуючи Цивільний і Господарський кодекси, сказав, що Цивільний кодекс – це революційний нормативний акт, тому що він встановлює нові положення. Більш високої оцінки Цивільного кодексу я, як розробник, і не бажала б почути. Це дійсно такий акт, який встановлює принципово нові положення. Що ж стосується Господарського кодексу, то, за його словами, це нормативний акт, який впорядкував чинне законодавство. Але ми з вами, як фахівці, знаємо, що це впорядкування законодавства вчорашнього дня.
І що ми отримали? Чи можна, покладаючись на цю норму Господарського кодексу, вирішити спірні питання у сфері оренди, обігу цінних паперів та інших питань? Дане питання я буду ставити суддям доти, доки ми не зруйнуємо цю систему підміни понять, бо сьогодні Господарський кодекс нікому не надає практичних переваг. Розробники Цивільного кодексу і не говорили, що вони створять такий правовий масив, який охопить усі завдання регулювання.
Отже, існує дві проблеми. Насамперед – проблема самого Цивільного кодексу, бо його потрібно, дійсно, ще раз перечитати, подивитися: а що ж ми маємо “на виході”? Тому що існувало декілька різних варіантів. Зрештою, ми отримали той, який набуває чинності з 1 січня 2004 р. Чи цей закон, який ми зараз тримаємо в руках, відповідає тим завданням, які перед ним стояли? Це питання ретельного і вже постатейного аналізу. Друга проблема – це проблема співвідношення двох кодексів, яку також слід вирішувати саме у цей час і у той спосіб, який взагалі відповідає завданням суцільної кодифікації в нашій державі.
Все потрібно розставити на свої місця. Ми давно говорили про те, що кодекси слід розмежувати саме за предметом їх регулювання, оскільки Господарський кодекс не відповідає завданням, що постають перед соціальними законами, виходячи з того, що вони не є настільки детальними, щоб регулювати всі відносини, які підлягають регулюванню. Тому я думаю, що необхідно ліквідувати всі суперечності між Цивільним і Господарським кодексом, виходячи із завдань нормативного регулювання відносин, і розробляти законодавство, яке регулює особливості відносин у тій чи іншій сфері. Тоді побачимо, що Господарський кодекс власне не має предмета регулювання. Те, що нам пропонують начебто як кодифікований нормативний акт у сфері господарювання, насправді такого характеру не має, і зміст його відрізняється від того, що про нього кажуть у найвищих депутатських колах. На жаль, виглядає так, ніби з Україною знову проводиться якийсь експеримент. Проте не варто забувати, що економічні експерименти ми ще якось переживали, а ось правові можуть мати більш серйозні наслідки. Тому до 2004 р. потрібно всім дуже добре подумати”.
Далі >>>
|
|
