|
|
|
 |
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть
набувати права власності на земельні ділян ки у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дару вання,
міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташова ні об’єкти
нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Увага! Землі сільськогосподарського призначення, при йняті у
спадщину іноземними громадянами, а також особами без грома-
дянства, протягом року підлягають відчуженню.
Які обмеження існують для іноземців та осіб без
громадянства?
Підстави виникнення права приватної власності іноземних
громадян і осіб без громадянства обмежені. Вони мають право на-
бувати у власність земельні ділян ки (на підставі цивільно-право-
вих угод) тільки несільськогосподарського призначення на яких,
як правило, розташовані або будуть будуватися об’єкти нерухомо-
го майна, в першу чергу, в межах населеного пункту. Вони не ма-
ють права на безоплатну приватизацію зе мельних ділянок.
Якщо іноземний громадянин або особа без громадян ства у
порядку успадкування отримає земельну ділян ку сільськогоспо-
дарського призначення, то вона повин на її протягом року зали-
шити шляхом відчуження, тобто продати, обміняти або подару-
вати особі, яка во лодіє належною земельною право- дієздатністю
(напри клад, громадянину України). Термін, в який повинна бути
відчужена земельна ділянка сільськогосподарсь кого призначення,
починається з дня прийняття спад щини. У випадках, коли земель-
на ділянка протягом встановленого строку не відчужена, така ді-
лянка під лягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
Іноземний громадянин або особа без громадянства, до яких
переходить право власності на земельну ділян ку і які не можуть
набути права власності на землю, мають право отримати її в орен-
ду.
Зауважимо! Право власності на землю породжує для Вас
ряд прав та обов’язків. Розглянемо їх.
Права власників: Обов’язки власників:
1. Продавати або іншим шля-
хом відчужувати земельну ді-
лянку, передавати її в оренду,
заставу, спадщину.
1. Забезпечувати використання
їх за цільовим призначенням.
2. Самостійно господарювати
на землі.
2. Додержуватися вимог за-
конодавства про охорону до-
вкілля.
3. Використовувати посіви і
насадження сільськогосподар-
ських та інших культур, виро-
бляти сільськогосподарську
продукцію.
3. Своєчасно сплачувати зе-
мельний податок.
4. Використовувати у встанов-
леному порядку для власних
потреб наявні на земельній ді-
лянці загальнопоширені корис-
ні копалини, торф, лісові наса-
дження, водні об’єкти, а також
інші корисні властивості землі.
4. Не порушувати прав власни-
ків суміжних земельних діля-
нок та землекористувачів.
5. На відшкодування збитків
у випадках, передбачених за-
коном.
5. П і д ви щ у в ат и р од юч іс т ь
ґрунтів та зберігати інші ко-
рисні властивості землі.
Увага!
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогоспо-
дарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцін-
ки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1%; для
багаторічних насаджень - 0,03%.
Громадяни України мають право засновувати юридичні
особи. Тож розглянемо деякі аспекти права власності на землю
юридичних осіб (заснованих громадянами Укра їни або юри-
дичними особами України), які можуть набу вати у власність
земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності.
|
|
